Конкурс "Історія, що нас об’єднує" визначив 12 стипендіатів

У Львові відбулось заключне засідання комісії конкурсу наукових і науково-популярних робіт.

Освітній портал Львівщини оголосив переможців конкурсу:

Байдак Мар’яна, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка "Простори жіночого повсякдення в роки Першої світової війни (на прикладі Галичини й у світлі особових джерел)"

Гоцацюк Максим, студент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Швеченка, "Микола Бруй, шлях від студента до національного героя";

Король Віталій, здобувач Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, "Повсякденне життя учнів - "трудрезервників" доби сталінської відбудови (1943-1950 рр.)"

Сухих Андрій, студент Національного університету "Острозька академія", "Іван Шитов – командир Тернопільського партизанського з’єднання ім. М.С. Хрущова та один із ініціаторів боротьби із українськими повстанцями"

Гуменний  Сергій, студент Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, "Нелегальні міграції на українському відрізку радянсько-польського кордону у 20 – 30-х р.р. ХХ ст.: політичний, економічний та психологічний аспекти"

Переходько Ярослав, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, "УПА крізь призму особистості: курінний "Недоля"

Плєханова Аліна, пошукач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, "Жінки та Голокост в Україні"

Прокопов Вадим, студент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, "Повстанська людина: повсякдення членів ОУН та УПА на Закерзонні (1943-1947 рр.)"

Саківський Ігор, здобувач Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, "Інфографіка українських Визвольних змагань ХХ століття"

Стамбол Ігор, аспірант ОНУ імені І.І.Мечникова, "Особливості медичної практики земського лікаря-українця на зламі століть (на прикладі І.Л.Липи)"

Могильний Станіслав, студент Національного університету "Києво-Могилянська академія", "Щоденник харків’янки С.І. Кузьменко, як джерело для вивчення історії повсякденності кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст."

Шкодівська Тетяна, студентка Херсонського державного університету, "Польське населення Чаплинського району в умовах радянського терору 1937-1938 років".

Нагадуємо, Конкурс "Історія, яка нас об’єднує" організований за ініціативи Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради, за підтримки сайту "Історична правда" та Українського інституту національної пам'яті.

Переможців очікують 12 стипендій по 5000 гривень для реалізації досліджень та майстер-клас із провідними істориками та журналістами. Найкращі роботи будуть опубліковані на сайті "Історична правда".

Метою конкурсу є допомогти молодим історикам у дослідженні складних та контраверсійних питань української історії, актуалізація суспільного обговорення цієї проблематики, крізь призму правдивого висвітлення подій минулого, для консолідації та розвитку українського суспільства.

Тематика конкурсу: "Незвичайні долі звичайних людей на зламі історії".

Головною ідеєю  конкурсу є  "зшивати" Україну, тобто шукати ті сторінки історії, які нас об’єднують, а не роз’єднують.  

До проекту будуть залучені молоді науковці, історики з усієї України, які через свої знання, свідчення очевидців різних історичних подій зможуть по-новому досліджувати невідомі сторінки історії 20-21 століття, в дещо іншому ракурсі подивитися на певні моменти нашого минулого. Особливо підтримуються теми досліджень, які присвячені історичній антропології, історії повсякдення, мікроісторії тощо.

Зокрема:

• Людина у вирі ХХ ст. Об’єктом дослідження, можуть бути, як відомі історичні діячі, так і ті, кого відносять до так званих "пересічних людей". Цікавою є доля людини в контексті доби. Просимо оминати добре досліджені постаті, або, якщо Ви наполягаєте саме на такій особі, Ви повинні переконати, що Ваше дослідження буде принципово новаторським.

• Репресії у ХХ ст. Просимо звернути увагу на репресованих НКВД та нацистами (1920-х–1950х рр). Спеціальна увага – долям депортованих людей, попереднім біографіям розстріляних у 1939–1941 роках, знищених Голодомором та Великим терором, долям, що змінені. Можна запропонувати тему, пов’язану із дослідженням механізмів функціонування репресивної системи, людей, які її забезпечували, колективного портрета/портретів репресованих на різних етапах, стратегій виживання та моделей поведінки на допитах тощо. Цікавими були б дослідження, пов’язані із військовополоненими: обставинами полону, статусом і ставленням до військовополонених у різні періоди ХХ ст., їх життя у полоні, долі і соціалізація після повернення.

• Історія повсякдення ХХ ст. Пропонуємо обрати теми, пов’язані із певними аспектами історії повсякдення та побуту (харчування, дозвілля тощо), а також теми комплексного вивчення повсякденного життя українських (польських, єврейських тощо) родин у певний період на певній території.

• Боротьба за ідею у ХХ ст. Дослідження участі людей у різноманітних визвольних рухах (УПА, Армія Крайова, Червоний партизанський рух, дисидентський рух у повоєнний період тощо): вивчення структур цих рухів, регіональної та часової специфіки їх діяльності, зв’язку із іншими рухами тощо.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.