АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Від України до УРСР"

У п'ятницю, 12 грудня збереться наукова конференція, присвячена 80-річчю перенесення столиці Радянської України до міста Києва.

Організатори:  Музей історії міста Києва та Інститут історії України НАН України.

Конференція "Від України до УРСР" має стати майданчиком для обговорення проблем, пов’язаних з подоланням тоталітарної спадщини в історичній пам’яті українського народу, розробкою нових підходів до висвітлення української історії ХХ сторіччя та формуванням елементів нової концепції української історії.

Серед інших завдань конференції: висвітлення загальноісторичних подій через локальну історію; введення в широкий обіг нових документальних джерел з історії України радянської доби.

У рамках конференції відбудеться круглий стіл "Історія міста та історія держави:  спроба нового погляду на міжвоєнну історію Києва та України"  за участі відомих істориків Дмитра Малакова, Станіслава Кульчицького, Віталя Нахмановича,  Олександра Кучерука та багатьох інших.

Початок круглого столу о 17:30

Адреса: вул. М. Грушевського, 4 

6 пов., конференц-зала Інституту історії України

Вхід вільний.

Контакти:

Катерина  Романова, заступник генерального директора з наукової роботи

E-mail: romcat@ukr.net

Тел.: (+38 097 532 32 40)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.