"Археологія злочину" у польському посольстві

У посольстві Польщі у Києві відбулась зустріч із Домінікою Сємінською.

Доктор Домініка Сємінська доповіла про результати досліджень у Володимирі Волинському. Археолог розповіла про дослідження таємних масових поховань НКВД, які були знайдені на території колишньої в’язниці у самому центрі міста, в межах давнього городища і замку часів Казимира Великого.

У масових похованнях, що датовані 1940-41 роками, знайдені рештки майже 3 000 осіб. Серед них були досліджені поховання як польських військових, так і цивільного населення міста. 

 Тільки одне з поховань, досліджених у Володимирі Волинському, містило рештки 232 жертв комуністичного режиму. За підрахунками археологів, більше половини з них складали жінки, чверть похованих тут не досягли зрілого віку.

Спосіб вбивства і балістичні матеріали подібні до тих, що знайдені у Катині, Биківнянських могилах,  похованнях у Пятихаткках під Харковом та у Мєдному, що в околицях Твері.

"НКВД засипало трупи негашеним вапном з метою приховати свої злочини," – стверджує археолог. Дослідниця також зазначила, що бракує архівних та будь-яких інших відомостей про вбитих: "Безперечно, це були громадяни Другої Речі Посполитої, але ким вони були і чому їх розстріляли невідомо". 

 Під час доповіді. Доктор Домініка Сємінська - праворуч. Фото polonews.in.ua

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, який брав участь у зустрічі із польським археологом, назвав ці дослідження важливим внеском у розкритті правди про комуністичний режим і пообіцяв сприяти у пошуках архівних свідчень, щодо вбитих у Володимирі Волинському. 

На зустрічі були присутні відомі історики, представники громадськості та польської меншини в Україні. 

Нагадуємо, з 1939 по 1956 рік на території давнього городища у Володимирі Волинському функціонувала в'язниця НКВД. У 2014 році було продовжено роботи із ексгумації та перепохованню жертв комуністичного режиму. Дослідження проводить група вчених з Польщі та України на чолі із доктором археології Домінікою Сємінською. 

На підставі повідомлень polonews.in.ua та інформації польських медіа


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.