"Археологія злочину" у польському посольстві

У посольстві Польщі у Києві відбулась зустріч із Домінікою Сємінською.

Доктор Домініка Сємінська доповіла про результати досліджень у Володимирі Волинському. Археолог розповіла про дослідження таємних масових поховань НКВД, які були знайдені на території колишньої в’язниці у самому центрі міста, в межах давнього городища і замку часів Казимира Великого.

У масових похованнях, що датовані 1940-41 роками, знайдені рештки майже 3 000 осіб. Серед них були досліджені поховання як польських військових, так і цивільного населення міста. 

 Тільки одне з поховань, досліджених у Володимирі Волинському, містило рештки 232 жертв комуністичного режиму. За підрахунками археологів, більше половини з них складали жінки, чверть похованих тут не досягли зрілого віку.

Спосіб вбивства і балістичні матеріали подібні до тих, що знайдені у Катині, Биківнянських могилах,  похованнях у Пятихаткках під Харковом та у Мєдному, що в околицях Твері.

"НКВД засипало трупи негашеним вапном з метою приховати свої злочини," – стверджує археолог. Дослідниця також зазначила, що бракує архівних та будь-яких інших відомостей про вбитих: "Безперечно, це були громадяни Другої Речі Посполитої, але ким вони були і чому їх розстріляли невідомо". 

 Під час доповіді. Доктор Домініка Сємінська - праворуч. Фото polonews.in.ua

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, який брав участь у зустрічі із польським археологом, назвав ці дослідження важливим внеском у розкритті правди про комуністичний режим і пообіцяв сприяти у пошуках архівних свідчень, щодо вбитих у Володимирі Волинському. 

На зустрічі були присутні відомі історики, представники громадськості та польської меншини в Україні. 

Нагадуємо, з 1939 по 1956 рік на території давнього городища у Володимирі Волинському функціонувала в'язниця НКВД. У 2014 році було продовжено роботи із ексгумації та перепохованню жертв комуністичного режиму. Дослідження проводить група вчених з Польщі та України на чолі із доктором археології Домінікою Сємінською. 

На підставі повідомлень polonews.in.ua та інформації польських медіа


Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.