АНОНС: "Нові виклики ЄС на східному фронті"

Відомий польський політолог доктор Казімєж Вуйціцький прочитає курс лекцій в рамках реалізації угоди між НаУКМА і Варшавським університетом.

Лекції спрямовані у першу чергу на студентів модульної програми "Історія", але захід є відкритим для всіх охочих. 

Міні-курс носить назву "Нові виклики Європейського Союзу, щодо східної політики". Повідомляє сайт НаУКМА.

Лекції відбудуться у Центрі польських та європейських студій НаУКМА:  

17 грудня, середа (16.30–19.00);

18 грудня, четвер (16.30–19.00); 19 грудня, п’ятниця (10.00–13.00).

 Адреса: вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА.

Українській аудиторії Вуйціцький відомий, як автор ряду публіцистичних публікацій, щодо спільної історії України та Польщі. Зокрема, Вуйціцький намагається пояснити польському суспільству хто такі УПА і ОУН та чому українське суспільство вшановує Бандеру.

Казімєж Вуйціцький – професор Варшавського університету, автор праць "Польща на великій шахівниці"/"Polska na wielkiej szachownicy" (2014), "Німецька пам’ять. Розрахунок з минулим НДР та зміни німецької історичної свідосмості"/"Niemiecka pamięć. Rozrachunek z przeszłością NRD i przemiany niemieckiej świadomości historycznej" (2011), "Європейський конфлікт пам’яті"/"Europejski konflikt pamięci" (2007).

Читайте також колонку Казімєжа Вуйціцького "Коротка історія ОУН-УПА для поляків на випадок розмови з українцями"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.