АНОНС: "Нові виклики ЄС на східному фронті"

Відомий польський політолог доктор Казімєж Вуйціцький прочитає курс лекцій в рамках реалізації угоди між НаУКМА і Варшавським університетом.

Лекції спрямовані у першу чергу на студентів модульної програми "Історія", але захід є відкритим для всіх охочих. 

Міні-курс носить назву "Нові виклики Європейського Союзу, щодо східної політики". Повідомляє сайт НаУКМА.

Лекції відбудуться у Центрі польських та європейських студій НаУКМА:  

17 грудня, середа (16.30–19.00);

18 грудня, четвер (16.30–19.00); 19 грудня, п’ятниця (10.00–13.00).

 Адреса: вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА.

Українській аудиторії Вуйціцький відомий, як автор ряду публіцистичних публікацій, щодо спільної історії України та Польщі. Зокрема, Вуйціцький намагається пояснити польському суспільству хто такі УПА і ОУН та чому українське суспільство вшановує Бандеру.

Казімєж Вуйціцький – професор Варшавського університету, автор праць "Польща на великій шахівниці"/"Polska na wielkiej szachownicy" (2014), "Німецька пам’ять. Розрахунок з минулим НДР та зміни німецької історичної свідосмості"/"Niemiecka pamięć. Rozrachunek z przeszłością NRD i przemiany niemieckiej świadomości historycznej" (2011), "Європейський конфлікт пам’яті"/"Europejski konflikt pamięci" (2007).

Читайте також колонку Казімєжа Вуйціцького "Коротка історія ОУН-УПА для поляків на випадок розмови з українцями"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.