Анонс: Лекція Збіґнєва Ґлюзи "Досвід документування та презентації новітньої історії "

Як документувати новітню історію? Як говорити про складні сторінки минулого? Як створювати унікальні видавничі проекти та мультимедійні виставки?

Про це та інші питання популяризації новітньої історії будемо говорити із легендарним Збіґнєвом Ґлюзою.

Збіґнєв Ґлюза є керівником центру "Карта", що займається документуванням і популяризацією історії сучасної Польщі та Східної Європи, президентом Фонду Східного Архіву та Фонду "Карта".

 Збіґнєв Ґлюза із Аліцією Ванцеж-Ґлюзою, дружиною та співзасновницею Центра "Карта" у архіві організації. Фото Войцеха Сюрдзеля, 2010

Центр "Карта" був заснований за умов "Воєнного стану" у 1982 році як підпільна структура польської антикомуністичної опозиції. До падіння комуністичного ладу "Карта" нелегально фіксувала свідчення політичних в’язнів, що виходили на свободу, займалася самвидавом. За цю діяльність Збіґнєв Ґлюза був заарештований і перебував в ув’язненні. 

Сьогодні Центр "Карта" - це сотні видавничих проектів, одноіменний історичний альманах, проект "Усна історія" та багато інших. Центр "Карта" також є співзасновником "Дому зустрічей із Історією" - виставкового і дискусійного простору у центрі Варшави.

Запрошуємо до участі та дискусії музейчиків, архівістів, істориків та громадських діячів, які займаються дослідженням та популяризацією історії.

Зустріч відбудеться за сприяння Польського інституту у Києві та Українського інституту національної пам’яті у Музеї Івана Гончара в рамках проекту "Музей Майдану/Музей Свободи".

19 грудня, п'ятниця

16:00-18:00

Адреса: вул. Лаврська, 19 (Івана Мазепи, 29)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.