Спецпроект

АНОНС: Польські ідеї для українського Музею Майдану

12 лютого о 16.00 Музеї Івана Гончара запрошує до виставкового простору "Творчість Свободи" на музейну зустріч-презентацію "Стратегії музейних нарацій: польський досвід".

У вересні 2014 року група українських музейників, істориків та журналістів відвідала Варшаву та Ґданськ у межах програми Study Tours to Poland Польсько-Американського Фонду Свободи.

Мета поїздки полягала в ознайомленні з польським досвідом збереження та презентації історичної пам’яті, пошуку ідей для українського Музею Свободи / Музею Майдану, створення сучасних музейних інституцій.

Своїми враженнями про тенденції розвитку музейної справи у Польщі, принципи створення новітніх експозицій, комунікаційні підходи і розвиток аудиторій, поділяться учасники цікавої пізнавальної поїздки.

Олександр Зінченко, заступник директора Інституту національної пам’яті, виступить з презентацією "ЯК СТВОРИТИ МУЗЕЙ І ВИГРАТИ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ?"

Як і чому розпочалася музейна революція в Польщі, які музейні установи можуть бути аналогами майбутнього українського Музею Майдану/Музею Свободи, модель наративного музею на прикладі Європейського Центру Солідарності – таким є коло питань першої презентації.

Європейський центр Солідарності. Фото Grzegorz Mehring, Dawid Linkowski / Archiwum ECS 

Людмила Рибченко, завідувач відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, у презентації "ЯК ІСТОРИЧНА ГРА МОЖЕ СТАТИ ХІТОМ МУЗЕЙНИХ ПРОДАЖІВ?" розповість про освітні програми Інституту національної пам’яті Польщі та польських музеїв, а також про те, як у польських музеях навчають дітей бути відповідальними за свою країну, вшановують героїв та жертв, шукають у пересічних людях приклади авторитетів та ідеалів для наслідування. А ще – як учасники пам’ятних акцій долучаються до будівництва спільного віртуального монументу.

Ігор Пошивайло, заступник гендиректора Музею Івана Гончара, у своїй презентації "200 КМ КАБЕЛЮ В ЕКСПОЗИЦІЇ АБО ЯК ОТРИМАТИ НАГОРОДУ ЗА ВИСТАВКОВИЙ ПРОЕКТ ВІД МІНІСТРА КУЛЬТУРИ?" зупиниться на питаннях створення поляками сучасних експозицій, пріоритетів іконографії, наративу та сценографії у музейній справі Польщі, співпрацю між науковцями і дизайнерами, ознайомить із яскравими case studies, зокрема Музею варшавського повстання, Музею історії Польщі, Музею історії польських євреїв, Музею Другої світової війни, Європейського центру Солідарності, Музей Шопена, Варшавського етнографічного музею.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Адреса: вул. Лаврська, 19, Київ

Тел. для довідок: (044) 288-92-68, (067) 737-53-47

Джерело: сайт Музею Івана Гончара

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.