Спецпроект

До парламенту внесений проект закону про Музей Майдану

Законопроект передбачає серед інших заходів з увічнення пам’яті про події Революції Гідності створення музею на Алеї Героїв Небесної Сотні та відзначення окремого пам’ятного дня.

Проект закону зареєстрували 6 лютого представники усіх фракцій більшості. Його авторами є Єгор Соболєв, Олег Медуниця, Ірина Луценко, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк, Юрій Шухевич та  Юлія Тимошенко. Про це повідомляє сайт Верховної Ради України. 

Депутати пропонують повернути у державну власність "майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" - Жовтневий палац - та створити на його базі музей Майдану.

Про час голосування щодо цього законопроекту наразі не повідомляється. 

Вчора на брифінгу віце-прем’єр, міністр культури В’ячеслав Кириленко заявив, що "якби вдалось розмістити музей там, то враховуючи місце розташування майбутнього меморіалу пам’яті Небесної сотні, ми б мали справу з єдиним меморіальним комплексом, який би включав до себе музей "Революції гідності" і меморіальну зону вниз від Міжнародного центру культури і мистецтв аж до вулиці Героїв Небесної сотні, де і буде розташований меморіал". 

У зв’язку з цими пропозиціями на середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.  

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.