Спецпроект

До парламенту внесений проект закону про Музей Майдану

Законопроект передбачає серед інших заходів з увічнення пам’яті про події Революції Гідності створення музею на Алеї Героїв Небесної Сотні та відзначення окремого пам’ятного дня.

Проект закону зареєстрували 6 лютого представники усіх фракцій більшості. Його авторами є Єгор Соболєв, Олег Медуниця, Ірина Луценко, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк, Юрій Шухевич та  Юлія Тимошенко. Про це повідомляє сайт Верховної Ради України. 

Депутати пропонують повернути у державну власність "майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" - Жовтневий палац - та створити на його базі музей Майдану.

Про час голосування щодо цього законопроекту наразі не повідомляється. 

Вчора на брифінгу віце-прем’єр, міністр культури В’ячеслав Кириленко заявив, що "якби вдалось розмістити музей там, то враховуючи місце розташування майбутнього меморіалу пам’яті Небесної сотні, ми б мали справу з єдиним меморіальним комплексом, який би включав до себе музей "Революції гідності" і меморіальну зону вниз від Міжнародного центру культури і мистецтв аж до вулиці Героїв Небесної сотні, де і буде розташований меморіал". 

У зв’язку з цими пропозиціями на середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.  

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.