Листи Головного командира УПА відтепер можна читати онлайн

65 років тому, 5 березня, у бою з чекістами загинув головний командир УПА Роман Шухевич. Віднині в Електронному архіві визвольного руху можна прочитати його листування з іншими командирами УПА.

Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ оприлюднили колекцію документів генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та його сім’ї, зокрема — листи до старшин (офіцерів) УПА та провідників ОУН, кримінальна справа на батька Осипа Шухевича, сімейне листування дітей та дружини.

 Роман Шухевич

Доля сім'ї командира теж була непростою. В колекції — лист його дітей Юрія та Марії до мами, Наталки Шухевич. Володимир Бірчак розповідає: 

"У листі Юрко пише про свій побут, по-дитячому тішиться тим, що скоро будуть новорічні свята і, що вони будуть мати ялинку та подарунки. І водночас вже цілком по-дорослому запевняє матір, що піклується про сестру Марічку та слідкує за її навчанням".

"В колекції зокрема переписка між Шухевичом та його наступником на посаді Головного командира УПА Василем Куком. Заслуговує уваги і лист командира до "Карпа", шефа СБ ОУН Миколи Арсенича.

Також із листів можна довідатись, що, крім загальновідомих, Шухевич користувався псевдами "Мамай", або "171"", — каже історик, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.

Також цікавим для дослідників є архівна кримінальна справа за 1923 рік на батька Романа Шухевича – Осипа, яка знаходиться на зберіганні в Державному архіві Тернопільської області.

Днями Центр досліджень визвольного руху спільно з видавництвом "КСД" опублікував науково-популярну біографію Головного командира УПА авторства історика Олесі Ісаюк.  

Ознайомитися та скопіювати архівні матеріали можуть усі охочі в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua. Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 20501 документа. Місія проекту — робити минуле доступним.

Лист дітей Шухевича до матері

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. 

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

 Для цього в Україні започатковано процес виведення історичних архівів з-під відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.