Виставку “Українська Друга світова” відкрили у Львові

У Львові, місті, яке одне з перших в Україні ще у 1939 році потрапило у вир світового протистояння — до 70-річчя завершення Другої світової війни Інститут національної пам’яті представив український вимір тієї війни.

Виставку "Українська Друга світова" експонують 10—13 вересня на площі Ринок. На 24 стендах представили унікальні фото і факти, що розкривають участь понад 6 мільйонів українців у боротьбі на всіх фронтах війни від Атлантики до Тихого океану.

Вуличну експозицію відкрили за участі Голови Інституту національної пам’яті, одного з авторів виставки Володимира В’ятровича та міського голови Львова Андрія Садового, директора Національного музею-мемоіралу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, авторів виставки істориків Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова (Український інститут національної пам’яті), Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху), Лариси Зарічняк.

Володимир В'ятрович і Андрій Садовий. Фото: LUFA 

Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Вона почалася 1 вересня 1939 р. з нападу нацистської Німеччини на Польщу.

Проти Німеччини виступили Велика Британія та Франція. СРСР атакував Польщу спільно з Німеччиною, а після початку 22 червня 1941 р. німецько-радянської війни опинився у лавах Союзників. 7 грудня 1941 р. Японія почала агресію на Тихому океані.

Поступово до Об’єднаних Націй приєдналися більшість держав світу, у тому числі США і Китай.

 

8 травня 1945 р. капітулювала Німеччина, а 2 вересня 1945 р. війна завершилася капітуляцією Японії. Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни .

"Але якщо стежити російськими мас-медіа, складається враження, що Друга світова війна ніколи не закінчувалася. Що страшна загроза фашизму досі висить над світом, тільки її епіцентр перемістився з Берліна до Києва.

Мова російської пропаганди переповнена словами, запозиченими із термінології пропаганди Другої світової війни: фашисти — ті, хто біля влади в Києві, карателі - українська армія, пособники — ті, хто підтримують українську владу.

Ці слова апелюють до міфів, які досі лишаються в свідомості багатьох. На жаль, ця стара радянська пропаганда продовжує діяти і багато людей не тільки в Росії, але й в Україні їй вірять. Саме на ці стереотипи опирається Путін, проводячи агресію проти України.

Тому доки в свідомості українців існуватимуть міфи, зокрема пов"язані з Другою світовою, до тих пір ними будуть маніпулювати і нас розколювати. Щоб спростовувати ці небезпечні міфи, Українським інститутом національної пам"яті підготовано цю виставку",  сказав голова УІНП Володимир В'ятрович.

 Виставку можна оглянути просто неба біля Ратуші. Фото: LUFA  

Міський голова Львова Андрій Садовий на відкритті подякував за можливість пропустити через себе, що таке війна.

"Дай Бог, це дасть нам розум діяти таким чином, щоб на нашій землі війни не було, щоб біда, яка сьогодні є на сході нашої держави, зробила нас сильнішими і ми перемогли. Щоб ми цю гідру вигнали з нашої землі",  сказав мер Львова.

Виставку можна оглянути щодня до 13 вересня 2015 р.

Частина авторського колективу виставки. Фото: LUFA  

Виставка "Українська друга світова війна" підготовлена Українським інститутом національної пам’яті у партнерстві з Центром досліджень визвольного руху.

Авторський колектив: Ігор Бігун, Сергій Бутко, Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Лариса Зарічняк, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко.

Дизайн: Ольга Сало. Мапи: Дмитро Вортман.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.