Київ має позбутися 105 пам’ятників та пам’ятних знаків комуністичного режиму — Інститут національної пам’яті

У столиці досі стоять 12 пам’ятників Іллічу та стела чекістів. Український інститут національної пам’яті звернувся до київського міського голови Віталія Кличка щодо необхідності демонтувати низку пам’ятників та пам’ятних знаків.

Запропонований перелік об’єктів, що, відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", необхідно усунути з громадського простору в першу чергу, підготували співробітники УІНП.

Понад сотня столичних пам’ятників та пам’ятних знаків досі уславлюють більшовицьких діячів - тих, хто зі зброєю у руках боровся проти українських військ, або санкціонував окупацію та політичні репресії.

"Йдеться про 12 пам’ятників Леніну, а також досі не демонтований барельєф на станції метро Театральна, — каже співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд. —

На вулиці Інститутській можна побачити меморіальну дошку Дмитрові Мануїльському, який був не лише членом Політбюро компартії, заступником голови Ради Міністрів УРСР, а й очолив кампанію з вилучення церковних цінностей, що обернулась грабунком українських храмів".

Перелік пам’ятників у Києві, що підлягають демонтажу, зайняв 3 аркуші, перелік пам’ятних знаків — 11 аркушів. Він містить не тільки назви і місця розташування, а й обгрунтування - чому та чи інша особа підпадають під дію законів про декомунізацію.

Перелік дивіться на сайті УІНП.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.