ІСТОРИЧНІЙ ПРАВДІ СЬОГОДНІ 5 РОКІВ

П'ять років тому, 18 жовтня 2010 року були опубліковані перші матеріали нашого проекту. За цей час сукупна аудиторія "Історичної правди" перевищила 19,5 мільйонів.

Редакторами видання всі ці роки є Вахтанг Кіпіані, Павло Солодько та Олександр Зінченко.

Ви можете підтримати сайт пожертвою - картка "Приватбанка" 5168 7556 1748 3793. Гроші ми витрачаємо на програмування нових спецпроектів, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

Дякуємо нашим читачам за довіру!

Кілька матеріалів, які були опубліковані у перший день роботи сайту:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Прометеї двох народів: люди, які примиряли Польщу і Україну

Міфи Яреми Вишневецького. Князь - такий же "наш", як і Хмельницький

Що залишилося після Помаранчевої революції?

Мехіко: екскурсія будинком-музеєм Троцького. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.