У Росії масово скуповують антиутопію Орвелла

Роман-антиутопія Джорджа Орвелла «1984» ввійшов у десятку найпродаваніших книг 2015 року в Росії

Про це повідомляє російський ресурс znak.com. Він спирається на результати рейтингів Forbes і РБК, складених незалежно один від одного. 

У 2015 році росіяни придбали 85 тисяч примірників роману. Хоча ще попереднього року книга до ТОП-10 найпопулярніших книжок не входила.

Джордж Орвелл написав свій роман-антиутопію "1984" в 1948 році. Твір оповідає про тоталітарну державу Океанію під керівництвом єдиної дозволеної партії, що здійснює тотальний контроль за життям та навіть думками власних громадян. На чолі держави стоїть вождь, якого всі називають Старший Брат.

Партія промиває громадянам мізки за формулою "війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила", щодня фальсифікує історію та постійно вишукує у своїх лавах нових ворогів, яких знищує.

Океанія безупину воює з іншими наддержавами: Євразією та Остазією, щоб відвернути увагу свого населення від внутрішніх проблем. Причому союзники та вороги Океанії постійно міняються місцями.

Усіх інакодумців переслідує Поліція думки, яка, врешті-решт, за допомогою ув’язнення і тортур змушує їх визнати правильність політики партії і полюбити Старшого Брата.

В описаних у книзі характеристиках вождя, державних інституцій, внутрішньої та зовнішньої політики чітко простежуються аналогії з СРСР епохи Йосипа Сталіна.

Нагадаємо, що цього року у "Видавництві Жупанського" вийшло перше друковане видання українського перекладу роману "1984". Книгу переклав Віктор Шовкун.

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.