ВЕРХОВНА РАДА ПЕРЕЙМЕНУВАЛА ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Доповнено

Сьогодні трьома постановами український парламент перейменував 9 районів та 291 населений пункт, у тому числі 7 міст.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Постановою № 3864 Дніпропетровськ перейменували на Дніпро. "За" проголосувало 247 депутатів.

Згідно з постановою № 4085 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" нові назви отримали 9 районів та 278 населених пунктів, серед яких 6 міст та 11 селищ міського типу.

Серед міст нові назви отримали: Артемове – Залізне, Дніпродзержинськ – Кам’янське, Комсомольськ – Горішні Плавні, Кузнецовськ – Вараш, Ульяновка – Благовіщенське, Цюрупинськ – Олешки.

Щодо районів: Дніпропетровський район став Дніпровським, Краснолиманський та Першотравневий Донецької області відповідно Лиманським і Мангушським, Червоноармійський Житомирської області – Пулинським, Уляновський Кіровоградської області – Благовіщенським, Жовтневий у Миколаївській області – Вітовським, Красоокнянський та Фрунзівський Одеської області відповідно Окнянським та Захарівським.

Постанова № 4691 перейменувала 11 сіл та 1 селище.

"Протягом року реформи декомунізації позбулися тоталітарної пропаганди у своїх назвах 1002 адміністративно-територіальні одиниці (про попередні перейменування читайте за лінком). Це майже завершене завдання з очищення мапи України від комуністичних назв. Серед великих міст на черзі перейменування лише Кіровограда", – говорить Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, у промові на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко  застеріг громади від повернення імперських назв:

"Я не дозволю, щоби карту України знову заплямували новоросійськими топонімами! Прошу всіх зрозуміти, дорогі українці, що гібридна війна завжди починається з ідеологічного наступу. Грубій військовій силі зазвичай передує так звана soft power (м’яка сила). Перш ніж цілити в тіла, вбивають душу. Перед тим як вийняти серце, розріджують мозок".

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Інші матеріали за темами ДНІПРОПЕТРОВСЬК та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.