Розпочалися Єврейські дні у львівській Ратуші

З 12 липня до 5 серпня у Львові відбуватиметься просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші". Цього року лекції та дискусії об’єднані темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

Участь в проекті візьмуть науковці з Польщі, Великобританії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та України.

Усі події, окрім "міських прогулянок", уже традиційно відбуватимуться у ресторані "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Повна програма доступна за посиланням на сайті Центру міської історії (Львів).

"Єврейські дні" розпочинаються лекцією Катажини Котинської "Мультикультурність, багатоголосся, мовчання. "Інший" міжвоєнного Львова в літературі".

Початок о 19.00

 

Мультикультурність міжвоєнного Львова є охоче мальованим образом. Як це питання виглядає в літературі міжвоєнного періоду і перших років післявоєнного. Яке місце в місті польських авторів займають українці, де в текстах українських авторів є поляки, як одні і другі бачать євреїв?

Друга світова війна принесла черговий, після 1918 року, катастрофічний перелом для львівської мультикультурності. Одним з його елементів є зміна населення міста, до якої призвели "репатріації", вивезення, Голокост, прибуття до міста нових мешканців.

Перервана пам’ять, вимушене відокремлення від "малої батьківщини" призвели до того, що в творах чисельних еміграційних авторів і польських "репатріантів" зміцнюється образ Львова – мультикультурної ідилії.

В пролозі до воєнної катастрофи була міжвоєнна ізоляція різних спільнот, відокремлене існування, паралельне, повне стереотипів. На додаток, в стосунку до євреїв – означене антисемітизмом, який тоді переважно сприймався як природній, не вартим уваги елемент образу світу. Після Голокосту цей анисемітизм на рівні рефлексу переходить на декілька десятиліть в майже повне мовчання, з яким стараємося впоратися тільки тепер.

 Катажина Котиньска

Професор Катажина Котиньска, працює в Інституті славістики Польської Академії Наук, Варшава. Україністка, літературознавець, перекладачка української і білоруської літератури. Коло дослідницьких зацікавлень: українська література XX i XXI ст., образ Львова в літературах різних народів, функціонування літературного тексту в сприйнятті читача, літературний переклад – практика і критика. В 2015 р. видала книжку "Львів: про прочитання міста по-новому" ("Lwów: o odczytywaniu miasta na nowo", Краків, MCK).

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.