АНОНС: Лекція "Прогулянки містом і складні теми минулого" у Львові

У Львові триває серія лекцій та дискусій "Єврейські дні у Ратуші", головною темою якої цього року є "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

Сьогодні, 21 липня, усіх охочих запрошують на лекцію "Прогулянки містом і складні теми минулого", яку проведе Др. Тімоті Вайт (Міський університет Нью-Джерсі, США).

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Забезпечений синхронний переклад на українську мову.

Др. Тімоті Вайт має неабиякий досвід екскурсовода й фахівця з публічної історії. Більше 15 років він викладає міську та модерну історію, а також проводить екскурсії Нью-Йорком для студентів та туристичних груп. 

 Тімоті Вайт

Йому часто доводиться говорити про расову ворожнечу, витіснення сусідства, різні спадщини одного міста, але також і про теми, пов’язані із Голокостом і Катинню.

За словами доктора Вайта, щоразу, коли під час екскурсії чи лекції виринає схожа тема, це викликає абсолютно різні реакції й почуття у студентів і туристів. Під час своєї львівської лекції науковець розгляне джерела такого напруження і пояснить, як поводитися у таких ситуаціях з погляду фахівця публічної історії.

Він також прокоментує деякі приклади складної публічної історії у Львові і проведе паралелі між українською та американською публічною історією.

Повну програму заходів можна завантажити на сайті Центру міської історії.


Др. Тімоті Р. Вайт викладає міську та модерну історію на посаді професора в Міському університеті Нью-Джерсі (м. Джерсі-Сіті, шт. Нью-Джерсі). Окрім Нью-Йорка та Джерсі-сіті, нещодавно дослідник проводив міські прогулянки у Куско, Мадриді, Барселоні, Афінах і Шанхаї.

Його наукові зацікавлення зосереджені на динаміці зміни районів, пост-індустріальних містах і театральній історії, що підштовхнуло його написати книгу "Трудовий Бродвей: ремесло й індустрія американського театру" ("Blue-Collar Broadway: The Craft and Industry of American Theater")(2015).

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.