АНОНС: Лекція "Прогулянки містом і складні теми минулого" у Львові

У Львові триває серія лекцій та дискусій "Єврейські дні у Ратуші", головною темою якої цього року є "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

Сьогодні, 21 липня, усіх охочих запрошують на лекцію "Прогулянки містом і складні теми минулого", яку проведе Др. Тімоті Вайт (Міський університет Нью-Джерсі, США).

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Забезпечений синхронний переклад на українську мову.

Др. Тімоті Вайт має неабиякий досвід екскурсовода й фахівця з публічної історії. Більше 15 років він викладає міську та модерну історію, а також проводить екскурсії Нью-Йорком для студентів та туристичних груп. 

 Тімоті Вайт

Йому часто доводиться говорити про расову ворожнечу, витіснення сусідства, різні спадщини одного міста, але також і про теми, пов’язані із Голокостом і Катинню.

За словами доктора Вайта, щоразу, коли під час екскурсії чи лекції виринає схожа тема, це викликає абсолютно різні реакції й почуття у студентів і туристів. Під час своєї львівської лекції науковець розгляне джерела такого напруження і пояснить, як поводитися у таких ситуаціях з погляду фахівця публічної історії.

Він також прокоментує деякі приклади складної публічної історії у Львові і проведе паралелі між українською та американською публічною історією.

Повну програму заходів можна завантажити на сайті Центру міської історії.


Др. Тімоті Р. Вайт викладає міську та модерну історію на посаді професора в Міському університеті Нью-Джерсі (м. Джерсі-Сіті, шт. Нью-Джерсі). Окрім Нью-Йорка та Джерсі-сіті, нещодавно дослідник проводив міські прогулянки у Куско, Мадриді, Барселоні, Афінах і Шанхаї.

Його наукові зацікавлення зосереджені на динаміці зміни районів, пост-індустріальних містах і театральній історії, що підштовхнуло його написати книгу "Трудовий Бродвей: ремесло й індустрія американського театру" ("Blue-Collar Broadway: The Craft and Industry of American Theater")(2015).

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.