У Києві свідки та історики розкажуть про нацистську окупацію столиці

До 75-х роковин окупації Києва німецькою армією (19 вересня 1941 року), яка тривала 778 днів, у Києві проведуть дискусію "Окупація Києва 1941-1943. Як це було?".

Цей період досі залишається одним з найбільш невивчених і необговорюваних. Слушно й те, що даний етап у житті міста включає велику кількість подій, в тому числі і трагічних, про які необхідно знати і пам'ятати завжди. Свідки залишили чимало згадок про роки окупації Києва. 

 

Під час події слухачі, зокрема, дізнаються:

- Як проходила оборона Києва і чому 600 000 військових потрапили в оточення та згодом у полон? 
- Як проходила евакуація міського населення, і чи була вона для всіх?
- Що таке "новий порядок", який був встановлений нацистами, і як цивільне населення ставилося до окупантів і нової влади?
- Що таке "колабораціонізм", і хто співпрацював з нацистами?
- Як і коли здійснювалися масові розстріли в Бабиному Яру, винищення єврейського населення міста та інші репресії мирного населення? Хто приймав в цьому участь?
- Коли і навіщо радянськими підпільниками були підірвані будинки на Хрещатику та Успенський собор у Києво-Печерській Лаврі? Хто був причетний до цього?
- Хто такі "остарбайтери", і як відбувалось вивезення в Німеччину мирного українського населення?
- Що таке "матч смерті" і яким він був насправді?
- Як закінчилась окупація і радянська армія знову увійшла до Києва?
- Як відбувся "київський нюрнберг", та були встановленні і використані шибениці на Хрещатику?

Учасники зустрічі:

Дмитро Малаков – відомий історик та краєзнавець. Більше 20 років працював заступником директора Музея історії Києва. У вересні 1941 разом зі старшим братом, мамою та бубусею залишився в окупованому місті. Автор багатьох історичних робіт та фотоальбомів про німецьку окупацію Києва. Зокрема, "Оті два роки… у Києві при німцях" (2002), "Кияни. Війна. Німці" (2008, 2010). "Київ. 1939—1945. Постскриптум" (2009),

Тетяна Євстаф’єва – історик, музейник, краєзнавець. Довгий час працювала завідувачем відділу "Бабин Яр" Музею історії Києва. Автор багатьох статей по історії Києва під час війни. Один з укладачів книги "Бабин Яр: людина, влада. історія" (2004).

Модератор зустрічі — Михайло Фельдман, автор та засновник проекту Вільна Академія Змін

Формат зустрічі - комбінований. Він включатиме короткий історичний фактаж, фотохроніку (будуть представлені унікальні фотографії з приватних архівів), розповіді свідків окупації, експертну думку істориків та дискусію з аудиторією на суперечливі теми у форматі "public talk".

27 вересня, вівторок

Місце: #MediaHub, вул. Суворова, 4/6 (вхід з двору).

Організатор: Вільна Академія Змін.

Вартість участі - 150 грн (квитки можна придбати на вході). Пенсіонерам - 50 грн, два квитки - 250 грн. Обов'язкова реєстрація за посиланням

Контакт: +38 (097) 494-1859. Зустріч у "Фейсбуці" - тут.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.