В Києві відкрилася виставка про творчість українських художників у діаспорі

В Києві до Дня художника відкрилася документальна виставка "Натхнені Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном".

Карикатура українського маляра та графіка Віктора Цимбала, що проживав у США

На виставці експонуються документи за період з 20-х рр. ХХ ст. до поч. ХХІ ст., що представляють творчість українських художників за кордоном як складову українського мистецтва загалом, їх внесок у збереження національних традицій і світоглядних орієнтирів свого народу у часи тотального нищення української культури радянською владою.

Відвідувачі виставки отримають можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий шлях понад 30-ти українських митців, які проживали в Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших країнах світу.

Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного (молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи, Якова Гніздовського та ін.

На особливу увагу заслуговує комплекс документів про художників родини Кричевських, що експонується вперше. Це – каталоги, афіші виставок, запрошення, листівки із репродукціями, повідомлення у закордонних ЗМІ про Василя Григоровича Кричевського, Миколу Васильовича Кричевського, Василя Васильовича Кричевського та його доньку Катерину Кричевську-Росандіч. Доповненням до архівних документів стали репродукції семи гравюр Миколи Кричевського, видані в Парижі у 1944 р.

Представлені матеріали не лише висвітлюють творчий доробок української діаспори, а й розкривають силу мистецтва як одного із засобів політичної боротьби. Зокрема, на виставці представлені ілюстрації з українського видання в Канаді "Новий Шлях", карикатури Едварда Козака та Віктора Цимбала, що висміюють радянську владу та засуджують її політику в Україні і Європі.

Крім цього, виставковий проект інформує про діяльність українських культурних центрів за кордоном – Об’єднання митців українців в Америці, Українського Музею (США), Асоціації українських митців Канади, Канадсько-української мистецької фундації.

Виставка працює до 21 жовтня

Місце: Київський міський будинок учителя

Організатори: Державна архівна служба України, Центральний державний архів зарубіжної україніки, Київський міський будинок учителя, Кафедра історії мистецтв, кафедра архівознавства, та спеціальних галузей історичної науки, історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.