На Херсонщині відкрили пам’ятник кримчанам, які загинули в боях за Україну. ФОТО

На адмінмежі із анексованим Кримом відкрили український військовий меморіал. Пам’ятник присвячений уродженцям АР Крим, які полягли у боях з російським агресором.

Про це повідоляє Благодійний фонд "Героїка", який виступив ініціатором спорудження меморіалу. Участь в урочистостях взяли представники Збройних Сил України, родичі і бойові побратими загиблих героїв, учасники російсько-української війни, представники влади та громадськості.

Пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України" постав на трасі Каланчак-Армянськ з ініціативи та коштом благодійного фонду "Героїка". Саме на цьому місці в березні 2014 року постав перший блокпост 79-ї аеромобільної бригади.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Монумент зустрічає подорожніх, що прямують з Херсонщини до Криму і в зворотному напрямку. Будівництвом цього пам’ятника ми хотіли продемонструвати українцям на окупованих територіях, що не забули своїх героїв. Тих, чия батьківщина окупована росіянами", – розповідає Павло Подобєд, керівник благодійного фонду "Героїка".

На плитах меморіалу викарбувані прізвища 21 вояка Збройних Сил України, підрозділів МВС і добровольчих батальйонів. Вони загинули під час бойових дій на Донбасі в 2014-2016 роках.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Реалізація цього задуму – результат докладання зусиль жертводавців, волонтерів, учасників АТО, представників кримськотатарської громади та окремих органів влади. До участі у будівництві долучилось понад 200 добродіїв. Люди жертвували кошти, допомагали на різних етапах роботи. Це справжній народний проект, який засвідчує ставлення українців до своїх героїв", – пояснює Олег Собченко, учасник бойових дій, який керував роботами зі спорудження меморіального об’єкту.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.