В Україні запрацювала Національна комісія з реабілітації

У четвер, 18 липня в Києві відбулося перше відкрите засідання Національної комісії з реабілітації, яка надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

«Сьогодні ми починаємо величезний процес, велику роботу, що є для нас важливим кроком. За новим законом тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.

Сьогодні ми зібралися, щоб запустити цей процес реабілітації по-новому. За нашою з Вами роботою будуть стояти імена багатьох людей. Вони допоможуть нам будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями», - зазначила перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Вона також зазначила, що в Україні наразі працюють 18 регіональних комісій з реабілітації, в решті областей – на завершальній стадії створення. Ці комісії вже розпочали свою роботу і надіслали на розгляд Національної комісії перші обґрунтовані пропозиції щодо реабілітації осіб, постраждалих від політичних репресій в Україні.

На перше засідання було винесено 51 справу, проте це лише початок, і таких справ у регіональних комісіях ще сотні.

Під час першого засідання Головою Національної комісії з реабілітації обрано відомого дослідника історії радянських спецслужб та політичної історії ХХ століття, автора (та співавтора) біля 30 книг на тему політичних репресій, редактора серії «Реабілітовані історією», кандидата історичних наук, старшого науковий співробітника, вченого секретаря відділу відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України, експерта Реаніаційного пакету реформ Романа Подкура.

 
Фото: УІНП

Також за результатами подачі та добору кандидатур, до Національної комісії увійшли:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник громадської наукової організації «Центр досліджень визвольного руху», експерт Реанімаційного пакету реформ;

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації «Одеський меморіал»;

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації «Київське товариство політв’язнів та репресованих».

Заступником Голови Національної комісії обрано Андрія Когута.

 
Фото: УІНП

Секретарем Національної Комісії з реабілітації обрано Володимира Бірчака.

 
Фото: УІНП

Нагадуємо, у травні 2018 року вступив у дію   Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Попередній закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», який було ухвалено ще в Радянській Україні, не враховував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.