В Україні запрацювала Національна комісія з реабілітації

У четвер, 18 липня в Києві відбулося перше відкрите засідання Національної комісії з реабілітації, яка надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

«Сьогодні ми починаємо величезний процес, велику роботу, що є для нас важливим кроком. За новим законом тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.

Сьогодні ми зібралися, щоб запустити цей процес реабілітації по-новому. За нашою з Вами роботою будуть стояти імена багатьох людей. Вони допоможуть нам будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями», - зазначила перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Вона також зазначила, що в Україні наразі працюють 18 регіональних комісій з реабілітації, в решті областей – на завершальній стадії створення. Ці комісії вже розпочали свою роботу і надіслали на розгляд Національної комісії перші обґрунтовані пропозиції щодо реабілітації осіб, постраждалих від політичних репресій в Україні.

На перше засідання було винесено 51 справу, проте це лише початок, і таких справ у регіональних комісіях ще сотні.

Під час першого засідання Головою Національної комісії з реабілітації обрано відомого дослідника історії радянських спецслужб та політичної історії ХХ століття, автора (та співавтора) біля 30 книг на тему політичних репресій, редактора серії «Реабілітовані історією», кандидата історичних наук, старшого науковий співробітника, вченого секретаря відділу відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України, експерта Реаніаційного пакету реформ Романа Подкура.

 
Фото: УІНП

Також за результатами подачі та добору кандидатур, до Національної комісії увійшли:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник громадської наукової організації «Центр досліджень визвольного руху», експерт Реанімаційного пакету реформ;

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації «Одеський меморіал»;

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації «Київське товариство політв’язнів та репресованих».

Заступником Голови Національної комісії обрано Андрія Когута.

 
Фото: УІНП

Секретарем Національної Комісії з реабілітації обрано Володимира Бірчака.

 
Фото: УІНП

Нагадуємо, у травні 2018 року вступив у дію   Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Попередній закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», який було ухвалено ще в Радянській Україні, не враховував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін