У Парижі розпочався суд над жінками, які хотіли підірвати собор Паризької Богоматері

У Парижі розпочався суд над пʼятьма жінками, які намагалися підірвати начинений вибухівкою автомобіль перед ресторанами біля собору Паризької Богоматері, у центрі Парижа у 2016 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
ФОТО: Christophe Ena/AP

У ніч на 3 вересня 2016 року Інес Мадані (19 років) і Орнелла Гіллігманн (29 років) припаркували сірий Peugeot 607 без номерного знака на вузькій вулиці перед ресторанами біля Нотр-Дама.

Машина була завантажена шістьма газовими балонами. Жінки облили машину дизелем і кинули в неї запалену цигарку, але дизельне паливо виявилося не настільки легкозаймистою речовиною, як бензин, і машина не загорілася.

Авто, яке використовували для спроби теракту, Мадані взяла у свого батька. Раніше дівчину вже судили за спробу терористичної діяльності — вона підтримувала контакти з ключовими особами "Ісламської держави" (ІДІЛ) в Сирії і вербувала жінок займатися тероризмом у Франції.

Жінок заарештували через тиждень — 11 вересня 2016 року. Слідство встановило, що вони були повʼязані з жіночим терористичним рухом "Командос", яким, за словами паризького прокурора, керували представники ІДІЛ з Сирії.

Інес Мадані затримали в Бюссі-Сен-Антуані під Парижем разом з двома спільницями, в її сумочці знайшли письмову клятву вірності ІДІЛ. Ще одна з арештованих — 23-річна Сара Х. — раніше була заручена з двома французькими екстремістами, які скоїли смертельні напади у 2015 році.

Під час арешту одна з жінок вдарила ножем співробітника поліції, поранивши його в плече.

"Тільки поганий вибір палива завадив їхній спробі влаштувати криваву бійню біля собору", — заявив слідчий суддя.

Засідання у цій справі триватимуть до 11 жовтня.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.