АНОНС: У Києві презентують "Дипломатичну історію України"

У Київському будинку вчителя відбудеться презентація книги Євгена Слабченка "Дипломатична історія України".

Книгу, яку впорядкувала Ірина Матяш, випустило видавництво "Кліо". Євген Слабченко - український громадський діяч в еміграції, кінорежисер, кінооператор, колекціонер бібліотечних і архівних зібрань, відомий у світовому кіномистецтві як Ежен Деслав (8.12.1899-10.09.1966).

Як зазначено в анотації, у праці висвітлено історію України як суверенної держави від Київської Русі до Української Народної Республіки через процес боротьби за незалежність шляхом як дипломатичних зусиль, так і збройної боротьби, її ролі як регіонального і міжнародного гравця, налагодження контактів з іншими країнами та організації дипломатичної служби.

Особливість тексту полягає в популярному стилі викладу, підкресленій демонстрації відданості автора українській ідеї, героїзації подвигів козацтва, інтересі до питань дипломатичного протоколу, висвітленні української історії через дипломатичні акції. 

До тексту додано археографічну передмову, коментарі та біографічний нарис упорядника І. Матяш про Є. Слабченка, в якому висвітлено життєвий шлях митця і дослідника, проаналізовано його діяльність як колекціонера української документальної спадщини та дослідника дипломатичної історії.

У презентації візьмуть участь:

  • упорядник видання, доктор історичних наук, професор Ірина Матяш;
  • заступник директора Інституту історії України НАН України Геннадій Боряк
  • Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук;
  • завідувач відділу міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАНУ Степан Віднянський;
  • директор видавництва "Горобець" Ганна Горобець;
  • завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Ігор Жалоба;
  • директор ДУ "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон;
  • перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Юрій Кочубей;
  • заступник директора Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктор Матвієнко;
  • професор кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Олександр Цвєтков.

Головуватиме на презентації –  в. о. ректора Дипломатичної академії України при МЗС України В’ячеслав Ціватий.

 

Середа, 6 грудня, 18.00

Місце: Молодіжна зала Київського міського будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, 3-й поверх).

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.