АНОНС: Треті Чорноволівські читання в Києві

Видавництво "Смолоскип" запрошує на наукову конференцію "Треті Чорноволівські читання".

До вашої уваги – доповіді науковців, дискусії та презентація 10 тому зібрання творів В’ячеслава Чорновола. Рефлексії навколо постаті видатного українського політика ХХ століття особливо актуальні сьогодні, в надзивчайно драматичний момент нашої історії.

Порядок денний конференції

14.00 – реєстрація учасників,

14.30 – початок роботи,

17.30 – презентація 10 тому творів В.Чорновола.

 

Програма виступів

Відкриття наукової конференції

    Вітання директора Видавництва "Смолоскип" Ростислава Семківа

   Вітання упорядника Творів В. Чорновола Валентини Чорновіл

Модератор: Василь Деревінський

Учасники:

ЯРОСЛАВ СЕКО, к.і.н., доцент кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (м. Тернопіль)

"Чорноволівська акція 5 вересня 1965 року".

ОЛЕГ БАЖАН, к.і.н., доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (м. Київ)

"Вячеслав Чорновол як об’єкт секретної справи КДБ "Блок".

ВАЛЕРІЙ ОСТРОВСЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри теорії та методики навчання, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Київ)

"Вячеслав Чорновіл і Зіновій Красівський: переплетіння доль і звершень".

ПАВЛО САЦЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри політичної історії ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (м. Київ)

"В. Чорновіл і вибори Президента України 1991 р.: альтернатива для регіональних еліт".

Євген Перегуда, д. політ. н., професор, зав. кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл і національно-демократичний рух в Україні".

СЕРГІЙ АДАМОВИЧ, д. і.н., професор кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

"Ідея соборності в творчій спадщині та діяльності В. Чорновола".

ОЛЕНА МЕЛЬНИКОВА, викладач кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету (м. Маріуполь)

"Журналістика В. Чорновола: історіографічний аспект".

ІННА БУРДА, к.і.н., доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл. Штрихи до портрету".

ВАСИЛЬ ДЕРЕВІНСЬКИЙ, д.і.н., професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"Грані особистості Вячеслава Чорновола".

До оргкомітету конференції ввійшли директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків і доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський.

24 грудня, субота, 14.00

Місце: видавництво "Смолоскип" (Київ, вул. Межигірська, 21).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.