Журналістка, яка першою повідомила про початок Другої світової війни, померла в віці 105 років

Клер Холлінгворт, британський військовий кореспондент, яка першою повідомила про вторгнення нацистів у Польщу, 10 січня померла в Гонконзі в віці 105 років.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

Клер Холлінгворт (Clare Hollingworth) народилася в м. Лестері (графство Лестершир) у 1911 році.

Вона була репортером-початківцем "Дейлі телеграф", коли під час поїздки з Польщі до Німеччини помітила німецькі війська, які скупчилися біля польського кордону в 1939 році.

Заголовок у "Дейлі телеграф" звучав так: "1000 танків скупчилися на кордоні Польщі. Десять дивізій доповідають про готовність до негайного удару"

Стаття не містила прізвища журналістки, що було поширеною практикою для тогочасних газет. Вона зробила ще одну сенсацію, коли за три дні нацисти розпочали свій наступ.

Клер Холлінгворт у 1942 році. Фото: Бі-Бі-Сі.

Пізніший ексклюзивний матеріал про британського шпигуна Кіма Філбі "Гардіан" відхилив у 1963 році.

Будучи переконаною, що Філбі був частиною шпигунської мережі, яка включала Гая Берджесса і Дональда Мак-Лейна (виведені в СРСР у 1951 році), вона написала, що він теж утік до Росії.

Зараз відомо, що 23 січня 1963 року Кіма Філбі нелегально переправили до СРСР, де він проживав до самої своєї смерті в 1988 році.

До того, як стати репортеркою, Холлінгворт допомагала тисячам людей врятуватися від гітлерівських військ, роблячи для них британські візи.

Одна з тих, кому допомагала журналістка, Марго Станьєр, згадувала її як "велику пані, яка була в правильному місці в правильний час".

Сама репортерка ледве уникла смерті в 1946 році, коли вибух бомби зруйнував готель "Цар Давид" в Єрусалимі.

Біля 1000 людей загинули внаслідок вибуху, від епіцентру якого Холлінгворт перебувала всього за 300 ярдів (це 274 м).

Згодом вона була репортером у В’єтнамі, Алжирі та на Близькому Сході.

Холлінгворт відзначає 105-й день народження. Фото: Бі-Бі-сі.

Холлінгворт отримала Почесну нагороду Премії ім. Джеймса Кемерона з журналістики в 1994 році та найбільше достягнення за її кар’єру — премію телепрограми "What the Papers Say" ("Про що говорять газети") в 1999 році.

Останні сорок років свого життя журналістка прожила в Гонконзі, до того попрацювавши в столиці Китаю Пекіні в 1970-х роках.

Свій 105 день народження в жовтні минулого року вона відсвяткувала в Клубі іноземних кореспондентів в Гонконзі, активним членом якого вона була останні роки життя.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.