Журналістка, яка першою повідомила про початок Другої світової війни, померла в віці 105 років

Клер Холлінгворт, британський військовий кореспондент, яка першою повідомила про вторгнення нацистів у Польщу, 10 січня померла в Гонконзі в віці 105 років.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

Клер Холлінгворт (Clare Hollingworth) народилася в м. Лестері (графство Лестершир) у 1911 році.

Вона була репортером-початківцем "Дейлі телеграф", коли під час поїздки з Польщі до Німеччини помітила німецькі війська, які скупчилися біля польського кордону в 1939 році.

Заголовок у "Дейлі телеграф" звучав так: "1000 танків скупчилися на кордоні Польщі. Десять дивізій доповідають про готовність до негайного удару". 

Стаття не містила прізвища журналістки, що було поширеною практикою для тогочасних газет. Вона зробила ще одну сенсацію, коли за три дні нацисти розпочали свій наступ.

Клер Холлінгворт у 1942 році. Фото: Бі-Бі-Сі.

Пізніший ексклюзивний матеріал про британського шпигуна Кіма Філбі "Гардіан" відхилив у 1963 році.

Будучи переконаною, що Філбі був частиною шпигунської мережі, яка включала Гая Берджесса і Дональда Мак-Лейна (виведені в СРСР у 1951 році), вона написала, що він теж утік до Росії.

Зараз відомо, що 23 січня 1963 року Кіма Філбі нелегально переправили до СРСР, де він проживав до самої своєї смерті в 1988 році.

До того, як стати репортеркою, Холлінгворт допомагала тисячам людей врятуватися від гітлерівських військ, роблячи для них британські візи.

Одна з тих, кому допомагала журналістка, Марго Станьєр, згадувала її як "велику пані, яка була в правильному місці в правильний час".

Сама репортерка ледве уникла смерті в 1946 році, коли вибух бомби зруйнував готель "Цар Давид" в Єрусалимі.

Біля 1000 людей загинули внаслідок вибуху, від епіцентру якого Холлінгворт перебувала всього за 300 ярдів (це 274 м).

Згодом вона була репортером у В’єтнамі, Алжирі та на Близькому Сході.

Холлінгворт відзначає 105-й день народження. Фото: Бі-Бі-сі.

Холлінгворт отримала Почесну нагороду Премії ім. Джеймса Кемерона з журналістики в 1994 році та найбільше достягнення за її кар’єру — премію телепрограми "What the Papers Say" ("Про що говорять газети") в 1999 році.

Останні сорок років свого життя журналістка прожила в Гонконзі, до того попрацювавши в столиці Китаю Пекіні в 1970-х роках.

Свій 105 день народження в жовтні минулого року вона відсвяткувала в Клубі іноземних кореспондентів в Гонконзі, активним членом якого вона була останні роки життя.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.