В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗАБЛОКУВАЛИ ДОСТУП ДО "ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ". ЗАЯВА РЕДАКЦІЇ

Редакція найбільш популярного сайту про українське минуле звертається до правозахисних організацій через протиправне обмеження його роботи у окупованому Росією Криму.

Днями редакція "Історичної правди" отримала чисельні підтвердження, що в окупованому Росією Криму доступ до нашого сайту був обмежений. У більшості випадків під час спроби зайти на сайт монітори комп’ютерів показують помилку "403 (Заборонено!)".

Введення обмежень доступу до "Історичної правди" відбулося навіть не через рішення "Роскомнадзору", яким часто намагаються надати подібним протиправним обмеженням свободи слова вигляду законності. Виглядає, що це відбулося через негласну заборону і кримські провайдери імітують помилку недоступності сайту. Редакція "Історичної правди" не отримувала від окупаційної влади жодних повідомлень, попереджень або вимог.

Користувачі нашого сайту неодноразово інформували, що проблеми із доступом до сайту почалися влітку минулого 2016 року.

 

Ми усвідомлювали, що "Історична правда" є незручним ресурсом для прихильників диктатури, для тих, хто вважає, що "розпад СРСР – це найбільша геополітична катастрофа ХХ століття", хто виправдовує злочини тоталітаризму тим, що "Сталін – це ефективний менеджер". Така тиха заборона сайту є лише черговим доказом того, що цензура в Криму набирає обертів і будь-яка позиція, що не збігається з позицією офіційної пропаганди потрапляє під заборону.

Редакція "Історичної правди" вважає, що такі дії є обмеженням свободи слова та права вільного доступу до інформації. Вони є протиправними і неприйнятними.

Ми публічно звертаємося до національних та міжнародних правозахисних організацій з проханням вплинути на урядові установи Росії для зняття усіх заборон і обмежень для доступу до нашого сайту в окупованому Росією Криму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.