ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ ПЕРЕПОХОВАЮТЬ У КИЄВІ 29 СІЧНЯ

Про це заявив на брифінгу міністр культури України Євген Нищук. Літак із прахом Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби приземлився в Україні сьогодні, 27 січня.

Останки поховають у Києві, на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Могили Олександра Олеся й Віри Кандиби стануть першими на Алеї почесних поховань представників української військово-політичної еміграції. Саме тут перепоховуватимуть інших діячів української еміграції, прах яких за потреби повертатимуть до України.

Саме держава повинна взяти на себе зобов’язання опікуватися могилами видатних українців за кордоном, зазначив Євген Нищук.

За його словами, визначальною у прийнятті рішення щодо перепоховання має бути воля нащадків. Цілком імовірним є сценарій, коли діячів еміграції перепоховуватимуть на малій батьківщині. До прикладу, міська влада Білопілля на Сумщині, звідки родом Олександр Олесь, висловила готовність перепоховати поета поруч із будинком, де він народився й виріс. Але родичі, яі мешкають у Канаді, висловили бажання, щоб прах був перепохований у Києві.

 

Панахида у Володимирському соборі розпочнеться о 12:00. Церемонія перепоховання - о 13.30.

Опісля відбудеться покладання квітів до могил двох крутян, які також поховані на Лук’янівському кладовищі.

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) видатний український письменник, поет. Народився 1878 року на Сумщині. Першу збірку поезій "З журбою радість обнялась" видав 1907 року.

З 23 лютого по 1 квітня 1919 року аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Після поразки Української революції емігрував до Чехословаччини, де проживав до самої смерті 1944 року. Батько відомого українського письменника та члена ОУН Олега Ольжича.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.