У Росії зафіксували пік любові до Сталіна. ІНФОГРАФІКА

Соціологічне опитування мешканців Росії показало, що симпатія до постаті Йосипа Сталіна досягла найвищого рівня за останні 16 років.

Дослідження проводив Левада-центр.

Якщо у 2001 році із захопленням, повагою та симпатією до диктатора ставилися в сумі 38% росіян, то у 2017 році ця цифра досягла 46%. Одночасно знизилися показники "неприязні", "страху", "відрази" та "ненависті" до радянського вождя – з 43% до 21%.

Подібно до Сталіна позитивно ставляться громадяни РФ і до його попередника — Володимира Леніна. Захоплюються, поважають і симпатизують засновнику СРСР 44% росіян. Ще 34% ставляться до Ілліча байдуже.

Окрім цих двох історичних постатей опитування також вивчало ставлення росіян до таких керівників СРСР, як: Микита Хрущов, Леонід Брежнєв, Юрій Андропов і Михайло Горбачов. Були в опитуванні й двоє пострадянських президентів Росії, а також останній цар Микола Другий.  

Джерело: levada.ru

На думку заступника директора Левада-центру Олексія Гражданкіна, такі дані свідчать про запит громадян Росії на "сильну руку".

"Чим гостріше стан справ в країні, чим жорсткіше виклики перед державою, тим більше в масовій свідомості виявляються затребувані люди з жорсткою позицією. У ліберальні часи такі настрої падають, зараз же — час конфлікту із Заходом і нового витка "холодної війни", тому ми бачимо зростання симпатії до таких фігур", — розмірковує соціолог у коментарі РБК, передає Українська правда.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.