У Росії зафіксували пік любові до Сталіна. ІНФОГРАФІКА

Соціологічне опитування мешканців Росії показало, що симпатія до постаті Йосипа Сталіна досягла найвищого рівня за останні 16 років.

Дослідження проводив Левада-центр.

Якщо у 2001 році із захопленням, повагою та симпатією до диктатора ставилися в сумі 38% росіян, то у 2017 році ця цифра досягла 46%. Одночасно знизилися показники "неприязні", "страху", "відрази" та "ненависті" до радянського вождя – з 43% до 21%.

Подібно до Сталіна позитивно ставляться громадяни РФ і до його попередника — Володимира Леніна. Захоплюються, поважають і симпатизують засновнику СРСР 44% росіян. Ще 34% ставляться до Ілліча байдуже.

Окрім цих двох історичних постатей опитування також вивчало ставлення росіян до таких керівників СРСР, як: Микита Хрущов, Леонід Брежнєв, Юрій Андропов і Михайло Горбачов. Були в опитуванні й двоє пострадянських президентів Росії, а також останній цар Микола Другий.  

Джерело: levada.ru

На думку заступника директора Левада-центру Олексія Гражданкіна, такі дані свідчать про запит громадян Росії на "сильну руку".

"Чим гостріше стан справ в країні, чим жорсткіше виклики перед державою, тим більше в масовій свідомості виявляються затребувані люди з жорсткою позицією. У ліберальні часи такі настрої падають, зараз же — час конфлікту із Заходом і нового витка "холодної війни", тому ми бачимо зростання симпатії до таких фігур", — розмірковує соціолог у коментарі РБК, передає Українська правда.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.