АНОНС: Виставка "100 років першого українського парламенту" у Верховній Раді

15 березня у Верховній Раді відкриється виставка "100 років першого українського парламенту", присвячена сторіччю Української Центральної Ради.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті. Виставка базується на матеріалах із приватної колекції краєзнавця Віктора Киркевича та експонується за сприяння УІНП Апарату Верховної Ради України, Національного музею історії України і Національного військово-історичного музею.

В експозиції представлені унікальні артефакти періоду Української Центральної Ради — першого українського парламенту. Зокрема, усі охочі зможуть побачити перший документ Центральної Ради — відозву "До Українського народу!", датовану 22 березня 1917 року.

 Фото: Ярослав Файзулін

Важливим сегментом виставки є чотири Універсали Центральної Ради, що ілюструють еволюцію тогочасної політичної еліти від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Серед експонатів: документи та фотокартки, присвячені бою під Крутами, газетні видання, поштівки, відозви та звернення органів влади Української Народної Республіки.

  Фото: Ярослав Файзулін

У виставці представлені десятки унікальних фотокарток. Зокрема, фото будинку Педагогічного музею (вул. Володимирська, 57), де працювала Українська Центральна Рада; дому Грушевських (вул. Паньківська, 9), спаленого військами Михайла Муравйова під час обстрілів Києва на початку лютого 1918-го. 

  Фото: Ярослав Файзулін

Відвідувачі зможуть побачити знімки членів Української Центральної Ради (Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Міхновського, художника-графіка Георгія Нарбута); мітингів і маніфестацій, які відбувалися в Києві навесні та влітку 1917-го й унікальні кадри тогочасного Києва, у тому числі будівель, які були втрачені.

Середа, 15 березня, о 12.10

Місце: Верховна Рада України, Київ, вулиця Михайла Грушевського, 5 (2 поверх)

Учасники: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович, Краєзнавець Віктор Киркевич.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.