АНОНС: Виставка "100 років першого українського парламенту" у Верховній Раді

15 березня у Верховній Раді відкриється виставка "100 років першого українського парламенту", присвячена сторіччю Української Центральної Ради.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті. Виставка базується на матеріалах із приватної колекції краєзнавця Віктора Киркевича та експонується за сприяння УІНП Апарату Верховної Ради України, Національного музею історії України і Національного військово-історичного музею.

В експозиції представлені унікальні артефакти періоду Української Центральної Ради — першого українського парламенту. Зокрема, усі охочі зможуть побачити перший документ Центральної Ради — відозву "До Українського народу!", датовану 22 березня 1917 року.

 Фото: Ярослав Файзулін

Важливим сегментом виставки є чотири Універсали Центральної Ради, що ілюструють еволюцію тогочасної політичної еліти від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Серед експонатів: документи та фотокартки, присвячені бою під Крутами, газетні видання, поштівки, відозви та звернення органів влади Української Народної Республіки.

  Фото: Ярослав Файзулін

У виставці представлені десятки унікальних фотокарток. Зокрема, фото будинку Педагогічного музею (вул. Володимирська, 57), де працювала Українська Центральна Рада; дому Грушевських (вул. Паньківська, 9), спаленого військами Михайла Муравйова під час обстрілів Києва на початку лютого 1918-го. 

  Фото: Ярослав Файзулін

Відвідувачі зможуть побачити знімки членів Української Центральної Ради (Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Міхновського, художника-графіка Георгія Нарбута); мітингів і маніфестацій, які відбувалися в Києві навесні та влітку 1917-го й унікальні кадри тогочасного Києва, у тому числі будівель, які були втрачені.

Середа, 15 березня, о 12.10

Місце: Верховна Рада України, Київ, вулиця Михайла Грушевського, 5 (2 поверх)

Учасники: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович, Краєзнавець Віктор Киркевич.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.