У Запоріжжі увічнять пам’ять генерал-хорунжого армії УНР Марка Безручка

У рамках відзначення сторіччя початку Української революції 1917-1921 років у Запорізькій ОДА відбулося перше засідання робочої групи з увічнення пам’яті генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Марка Безручка.

Про це повідомляє сайт Запорізької ОДА.

Відкриваючи засідання, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко зазначив, що настав час відкрити маловідомі сторінки історії, повернути імена справжніх українських героїв.

Голова громадської організації "Національна безпека України" Павло Куліш повідомив, що кошти на виготовлення пам’ятника виділить благодійний фонд "Героїка", який відомий своїми проектами у сфері відродження національної пам’яті.

Громадський діяч наголосив, що постать Марка Безручка стала символом спільної боротьби за свободу українського та польського народу.

Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЗОДА

Наразі запоріжців просять визначитися з місцем розташування монумента.

Думки присутніх з цього питання розділилися. Генеральний директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко запропонував розмістити погруддя біля Інституту післядипломної педагогічної освіти, неподалік католицького храму. 

На думку доктора історичних наук Георгія Шаповалова, воно має бути встановлено напроти колишнього Народного дому, у сквері на пл. Свободи.

Професор Запорізького національного університету Федір Турченко схиляється до думки, що пам’ятник буде доречним у парку біля Театру ляльок, де у 1917-1918 роках діяв осередок просвітницького руху.

Відомий запорізький краєзнавець, дослідник визвольного руху Юрій Щур вважає, що настав час створити єдину монументальну композицію Майдану Волі, що має поєднувати подвиг героїв національно-визвольних змагань ХХ століття та загиблих бійців антитерористичної операції.

Учасники дискусії вирішили протягом двох тижнів ретельно опрацювати юридичні аспекти реалізації проекту та вивчити всі можливі локації розміщення пам’ятника видатному захиснику України Марку Безручку.

Довідка:

Марко Безручко – генерал-хорунжий Армії УНР. Народився 31 жовтня 1883 року в м. Великий Токмак, нині – Токмак Запорізької обл. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та Миколаївську військову академію у Санкт-Петербурзі, був на фронтах Першої світової війни. 

У травні 1918 року вступив до армії Української держави, служив у Генеральному штабі, очолював штаб корпусу Січових стрільців. З 1920 року Марко Безручко командував 6-ю Січовою дивізією армії УНР, зокрема 6 травня 1920 року разом із польськими частинами звільняв Київ від більшовиків.

Із початком контрнаступу радянських військ разом із своїм начальником штабу Всеволодом Змієнком Безручко організовував героїчну оборону міста Замостя проятгом 28 серпня – 2 вересня 1920 року. Українсько-польські підрозділи чисельністю до 4 тис. осіб завдали нищівної поразки 16-тисячній Першій кінній армії Будьонного та не дали перекинути підкріплення розгромленим військам Тухачевського під Варшавою.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.