Волонтерський табір організує відновлення цвинтаря депортованого бойківського села

Міжнародний волонтерський табір "Тернавський фенікс" запрошує всіх охочих приєднатися до кампанії відновлення надгробків на цвинтарі депортованого бойківського села Тернава Нижня.

Мешканців села тричі виселяли зі своїх осель у 1940, 1946 і 1952 роках. Зараз через нього проходить державний кордон так, що одна частина села зараз на території Польщі, а інша – де поруйнований і занедбаний цвинтар – із обмеженим доступом на території України.

Узявши участь у Волонтерському таборі "Тернавський Фенікс", Ви зможете:

- долучитися до відновлення духовної спадщини і пам'яті наших предків;

- знайти друзів та однодумців серед волонтерів з України та Польщі;

- ознайомитися із бойківськими фольклорними традиціями;

- відновити душевні сили серед мальовничої карпатської природи.

Умови доїзду і перебування:

- Організатори забезпечують харчуванням і проживанням та покривають транспортні витрати учасників табору (на підставі проїздних документів).

- Проживання під час проведення табору буде в сільській садибі або наметовому містечку.

- Туристичне спорядження (спальники, килимки, посуд) та робочий одяг учасники табору використовують власні.

- Учасники табору повинні мати при собі український паспорт.

- Можна бути в таборі від початку до кінця, а можна долучатися на декілька днів.

- Кожен учасник табору отримає "Диплом Подяки".

До участі в таборі запрошуються всі охочі.

 

30 квітня — 7 травня 2017 року.

Місце: Львівська область, Турківський р-н,с. Шандровець, хутір Тарнава.

Організатори табору: Stowarzyszenie Magurycz (Польща) та Товариство "Бойківщина" у Львові (Україна).

Співорганізатори: Шандровецька сільська рада.

Запис на табір: координатор табору з української сторони Андрій НІМЕЦЬ (067-995-74-19; (099)-275-46-09, nimec.1983@gmail.com); координатор табору з польської сторони Шимон МОДЖЕЕВСЬКИЙ(https://www.facebook.com/StowarzyszenieMagurycz/). 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.