На Дніпропетровщині пам'ятник невідомому офіцерові намагалися здати на брухт. ФОТО

Двоє невідомих мешканців Дніпра зрізали й намагалися вкрасти бронзовий пам'ятник Невідомому офіцерові, що здати на брухт.

Про це інформує Цензор.НЕТ з посиланням на Департамент комунікації Національної поліції.

Пам'ятник Невідомому офіцерові є частиною меморіального комплексу "Братська могила мирний жителів - жертв фашизму та невідомого радянського воїна". Він розташований у лісопарковій зоні неподалік с. Кільчень Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл.

Факт осквернення меморіалу зареєстровано 19 квітня. Зловмисників удалося затримати на місці злочину.

Памятник Неизвестному офицеру на Днепропетровщине пытались украсть для сдачи в металлолом 01

Крадіжку намагалися скоїти двоє мешканців Дніпра, які ніде не працюють. Чоловіки встигли порізати бронзову конструкцію на частини і вже вантажили її на автомобіль, щоб вивезти й здати на брухт. Поруч із ними співробітники поліції виявили три газові балони із системою для газової різки, газовий ключ, саперну лопату й троси.

Памятник Неизвестному офицеру на Днепропетровщине пытались украсть для сдачи в металлолом 02

Памятник Неизвестному офицеру на Днепропетровщине пытались украсть для сдачи в металлолом 03

У даний час слідче відділення магдалинівської поліції внесло даний факт до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України (осквернення могили).

За скоєне зломисникам загрожує штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі терміном до 3-х років або позбавення волі на тйо самий строк.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.