На Кіровоградщині встановили пам'ятник Горлісу-Горському. ФОТО

29 квітня біля с. Розумівка Олександрівського р-ну Кіровоградської обл., відкрили пам’ятник автору книги "Холодний Яр" Юрію Горлісу-Горському.

Монумент відкрили поряд із могилою отамана Чорного Ворона в рамках фестивалю "Холодний Яр".

Усі присутні хвилиною мовчання вшанували героїв Холодного Яру — учасників російсько-української війни 1917—1922 років, поклали квіти до могили Чорному Ворону (Миколі Скляру) та пам’ятника Юрію Горлісу-Горському.

Єпископ Кропивницький і Голованівський владика Марк освятив прапори України та Холодного Яру, хрест на місці поховання отамана та пам’ятник, провів молебень за загиблими у російсько-українській війні 1920-х років минулого століття та сучасній, розв’язаній Кремлем на Донбасі.

 

Відкриття пам’ятника супроводжувалось виступами акторів обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. Кропивницького, які зачитали уривки з роману Юрія Горліс-Горського "Холодний Яр" та вірш Тараса Шевченка "Холодний Яр", а також кобзаря Тараса Силенка та школярів із Великої Виски.

Пам’ятник Юрію Горліс-Горському, автором якого є скульптор В. Френчко (м. Кропивницький), було встановлено за ініціативи місцевих істориків і краєзнавців.

У виготовленні та встановленні пам’ятника також брали участь: лауреат обласної краєзнавчої премії ім. Ястребова, приватний підприємець, викладач історії профтехучилища, народний депутат, працівники Олександрівського лісгоспу,  місцевий фермер і Розумівський сільський голова.

ДОВІДКА:

Юрій Горліс-Горський (справжнє ім’я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; літературний псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі — "Залізняк") — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник.

Учасник Першої світової війни. В роки Української національної революції — хорунжий Богданівського полку Запорізької дивізії Армії УНР, до якого вступив у віці 20 років.

На початку лютого 1920 року, під час Зимового походу Юрій занедужав і був змушений лишитися на лікування в Мотронинському монастирі, де в той час розміщувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру.

Після лікування мав наздоганяти свою частину та холодноярівці, яким бракувало старшин з військовим досвідом, переконали його лишитися.

Обравши прізвисько Залізняк, Лісовський прийняв призначення осавулом 1-го куреня полку гайдамаків, ставши одним з найближчих помічників курінного Івана Петренка та Головного отамана Василя Чучупаки (1920-1922).

В'язень тюрем ГПУ (1924-1931), звідки втік.

У роки Другої світової війни - агент німецької розвідки (Абверу), боровся проти радянського й націоналістичного підпілля в Україні. Загинув за нез'ясованих обставин у Західній Німеччині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.