Рештки будьонівських коней демонтують. ФОТО

16 травня розпочався демонтаж радянського монументу бійцям першої кінної армії Семена Будьоного, що розташований на пагорбі над автодорогою "Львів – Київ" у Буському районі Львівщини.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на інформацію голови Кутівської сільської ради Ігоря Карпія.

Раніше, у квітні 2017 року, комісія з надзвичайних ситуацій Буської райдержадміністрації визнала цей пам’ятник аварійним і рекомендувала його демонтувати.

"Це залишки монумента, а не монумент. Є висновок експерта, що цей об’єкт може створити аварійну ситуацію. Лишилася лише арматура, вона іржава. Ми хочемо провести демонтаж, щоб у підлітків не було спокуси на нього залазити", - зазначив Ігор Карпій.

Він додав, що пам’ятник необхідно демонтувати на вимогу закону "Про декомунізацію".

 Пам'ятник бійцям Першої кінної армії. Скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов, 1978 рік
Протягом кількох років місцеві мешканці розтягували металеву обшивку пам'ятника на металобрухт

Роботи з демонтажу замовили у компанії "ЮеМСі Холдинг", яка має виконати їх упродовж двох місяців за понад 18 тис. грн.

Цей пам’ятник був споруджений у 1975 році неподалік селища Олесько до 55-річчя від створення кінної армії Семена Будьоного. Скульптурна композиція монумента містила двох воїнів-будьонівців на конях, які зображені в русі.

Ще у 2015 році місцеві мешканці здерли частину металевої обшивки монументу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.