Верховна Рада заборонила георгіївську стрічку

Парламент ухвалив закон про заборону виготовлення та пропаганди георгіївської стрічки.

Відповідний законопроект підтримали 238 народних депутатів, інформує "Газета по-українськи".

"Георгіївська стрічка стала символом окупаційної війни Російської Федерації проти України. Ці стрічки сьогодні носять ті, хто розв'язав війну проти України, щоденно стріляє у наших воїнів, вбиває жителів... Від Майдану і до сьогодні цей символ став символом російської агресії та елементом дестабілізації у країні", — сказав спікер Андрій Парубій перед винесенням питання на голосування.

Результати голосування по фракціях

"Пропоную проголосувати цей закон, щоб люди не втручалися в бійки, а викликали поліцію. Поліція складатиме адмінпротокол, суд його розглядатиме. Якщо будуть законні підстави, щоб особи, які використовують цю стрічку, платили штрафи до бюджету держави", — пояснив депутат з "Народного фронту" Антон Геращенко перед голосуванням.

Під крики "Ганьба" захищав символ сепаратистів нардеп від "Опозиційного блоку" Нестор Шуфрич.

"1941 року відновили георгіївську стрічку як гвардійську. А 1943 року Орден Слави отримав відповідні кольори як солдатський орден. Ми сьогодні відмовляємося від нашої слави, слави наших предків. Відмовляємося від історії. Отже, ви відмовляєтеся від майбутнього", — виголосив Шуфрич.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.