АНОНС: На Книжковому арсеналі вручать премію ім. Василя Стуса

20 травня буде визначено лауреата Премії ім. Василя Стуса. Кандидатами на нагородження цьогоріч є режисер Ірина Волицька та письменник Сергій Жадан.

Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу продовжує традицію вручення Премії імені Василя Стуса, що була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014). Лауреатами Премії минулих років є: Ольга Богомолець, Марія Бурмака, Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Надія Світлична, Галина Севрук, Людмила Семикіна та інші.

З 2016 року Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу створив журі, розробив положення про премію та відзнаку. Премія імені Василя Стуса присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

Висувають кандидатів, а затим визначають лауреата Премії, члени журі у складі:

Мирослав Маринович – голова журі, правозахисник, віце-ректор УКУ у Львові;
Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівник департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
о. Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, президент УКУ;
Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України;
Андрій Курков – український письменник;
Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;
Олександр Саврук – директор Києво-Могилянської Бізнес Школи;
Елеонора Соловей – літератературознавиця;
Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";
Секретар Премії імені Василя Стуса – Анастасія Негруцька.

У 2016 році лауреатом Премії стала Олександра Коваль, президент ГО "Форум видавців", організатор Національного книжкового "Форуму видавців у Львові". 

 
Цього року фіналістами Премії ім. Василя Стуса є:
  • Ірина Волицька,  театральний критик, мистецтвознавець, режисер "Театру у кошику"
"Театр у кошику" належить до неординарних театральних колективів в Україні, зосереджуючись на пошуку сучасного сценічного вираження українських класичних текстів, пропагуючи в Україні та за її межами твори велетнів нашої літератури: Тараса Шевченка ("Сон"), Івана Франка ("Украдене щастя"), Лесі Українки ("На полі крові", "Одержима"), Василя Стефаника ("Білі мотилі, плетені ланцюги"). Ірина Волицька є творцем концепції цього модерного театру, автором більшості творчих знахідок і прийомів, – Мирослав Маринович, голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінкської групи
  • Сергій Жадан, поет, прозаїк, громадський діяч
"Сергій Жадан у своїх творах постійно звертається до осмислення подвійного – мовного та офіціозного – тиску на молодь, що максимально утруднює та сповільнює процеси реалізації людей, змушених жити в ситуації тотальних розривів: імперська свідомість, що домінує в постімперському світі українського сходу; надрив і невпевненість носіїв української мови в російськомовному індустріальному просторі в постіндустріальний період; пошуки сенсу буття молодої людини в безмотиваційних середовищах тощо", – Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка.

Ім'я лауреата буде проголошено під час церемонії нагородження.

Субота, 20 травня, 20.00–21.00
Місце: Мистецький арсенал (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 зал "Папір").
Вхід на територію Арсеналу за вхідним квитком (60 грн). Вхід на саму подію вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.