Спецпроект

АНОНС: У Києві показуть фільм про канадську журналістку, що писала правду про Голодомор

21 травня відбудеться прем'єра україномовної версії фільму "Голод до правди".

Фільм побудовано навколо двох сюжетних ліній. Це історія Ріа Клайман, молодої канадської репортерки, яка проїхала Україною, коли там лише розпалювався рукотворний сталінський голод.

Інший сюжет – у центральній Україні дві маленькі дівчинки ростуть без їхнього тата – Сергія Глондаря.

Він – спецпризначенець ЗСУ, захоплений у битві під Дебальцевим, наступного дня після того, як за мирною угодою Мінськ-2 зброя керованих Російською Федерацією бойовиків мусила замовкнути. Глондар ніколи не бачив свою молодшу дочку.

У повнометражному документальному фільмі правдива розповідь Клайман про її подорож у 30-х роках минулого століття переплітається з сьогоднішнім конфліктом на сході України.

 

Через поєднання рідкісних архівних фотографій, історичної перспективи і реальної життєвої драми сьогодення фільм демонструє силу правдивого слова у протистоянні дезінформації.

Фільм презентуватимуть режисер Андрій Ткач, юрист Богдан Онищук, продюсер Володимир Тихий і громадська активістка Марія Томак. Модеруватиме презентацію – історик Людмила Гриневич.

"Голод до правди" – спільне виробництво Фонду "Канада – Україна", Messy Moment Media та #BABYLON’13. У фільмі звучать музичні твори Джамали, Онуки, Дахи Брахи та Dakh Daughters.

21 травня, неділя, 19.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.