АНОНС: У Львові польський професор розповість про польських в'язнів "Тюрми на Лонцького"

У Львові в п’ятницю відбудеться публічна лекція польського громадського діяча, проф. Кшиштофа Вільманна "В’язні тюрми на Лонцького: польське обличчя".

Кшиштоф Вільманн під час лекції спиратиметься на історичні факти, родинні історії та спогади учасників польського антинацистського руху.

"Лектор присвятить розповідь маловідомим сторінками історії тюрми на Лонцького періоду нацистської окупації: біографіям учасників польського антинацистського підпілля, "тихотемним" – вишколеним в Англії парашутистам, котрі були в’язнями слідчої тюрми поліції безпеки та зустріли тут свій спочинок. Серед них були і родичі проф. Кшиштофа Вільманна, зокрема майор Армії крайової, "тихотемний" Віктор Зарембінський – "Зруб" (19031943)",  розповів науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний, на чиє запрошення дослідник приїде.

Музичними ілюстраціями оповіді стануть виступи львівської скрипальки Лідії Футорської і баяніста Сергія Хоровця

26 травня, 16.00 

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1). 

Вхід вільний.

Довідка:

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створено в колишній катівні КГБ та Гестапо. Він є одним із лише трьох у Східній Європі (два інших — це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі у Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито Центром досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України 28 червня 2009 року, а 14 жовтня того ж року він отримав статус національного.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.