На Миколаївщині міськрада хоче вулицю імені більшовицьких повстанців замість Небесної Сотні

На ІХ сесії міської ради м. Баштанка Миколаївської області 25 травня депутати повернули старі назви чотирьом декомунізованим вулицям.

Про це зазначено на офіційному сайті Баштанської міської ради.

Вул. Небесної Сотні повернули стару назву вул. Баштанської республіки (території, контрольованої більшовицькими повстанськими загонами в тилу денікінських військ у вересні-листопаді 1919 року); вул. Підпільників ОУН знову стала вул. Васляєва (перший секретар Миколаївського обкому в 1971-1980 роках); вул. Д. Боровика (український громадський діяч на Далекому Сході) повернули назву ім. Ватутіна (командувач 1-го Українського фронту) та вул. М. Василенка відновили стару назву вул. Горького.

Ініціатива повторного перейменування належала депутатові Л. Заболотній, яка очолювала ініціативну групу, куди також входили депутати міськради: Г. Зюзько, М. Савчук, А. Рижаков. 

Ініціативна група спиралася на проведене нею анкетування мешканців даних вулиць щодо їх перейменування.

Утім, таке рішення суперечить Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відновлення старих назв об'єктів топоніміки, які були перейменовані на виконання закону, нормативно-правовий акт не передбачає.

Як повідомий "Історичній правді" співробітник Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко, Інститут уже готує відповідне звернення до Баштанської міської ради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.