Російська нацгвардія повертає найменування частин військ НКВД

Федеральна служба військ Національної гвардії РФ повертає своїм частинам радянські нагороди часів Другої світової війни і почесні найменування Внутрішніх військ НКВД-МВД.

Рішення про це вже ухвалено, а ініціативу запропонували ветерани, повідомляють "Известия". Зараз у відомстві складають список батальйонів, загонів, полків, бригад і дивізій, яким буде повернуто радянські регалії.

"Повернення нашим підрозділам імені Дзержинського — це, передусім, прохання наших ветеранів, — повідомив "Известиям" командувач ФСВНГ генерал-полковник Сергій Меликов. — Багато з них служили і виконували бойові завдання саме як "дзержинці". Коли вони звертаються з відповідними клопотаннями до керівництва ФСВНГ, ми їхні прохання залишити без уваги не можемо".

Першим на черзі є Саратовський інститут Росгвардії, якому знову нададуть ім’я Фелікса Дзержинського. Його повна назва звучатиме як "Саратовський військовий червонопрапорний інститут ім. Дзержинського Ф. Е.".

Саратовське військове училище відкрилося в 1932 році як школа з підготовки командирів-прикодонників. Пізніше навчальний заклад став готувати офіцерів Внутрішніх військ, а в 1966 році йому присвоїли найменування "імені Дзержинського Ф. Е.". У 1982 році училище нагородили орденом Червоного парапора.

Загалом, військовим історикам ще доведеться провести копіткі дослідження, аби встановити, які саме частини і з’єднання Внутрішніх військ НКВД були попередниками формувань сучасної Росгвардії.

Прихильники цього рішення аргументують його потребу ще й тим, що війська НКВД (зокрема, 10-та дивізія і Окрема армія НКВД) добре проявили себе в бойових діях на фронтах німецько-радянської війни:  під час Сталінградської битви в 1942 році, битви на Курській дузі 1943 року тощо.

Нагдаємо, Федеральну службу військ Національної гвардії Російської Федерації (Росгвардія) було створено 5 квітня 2016 року на основі Внутрішніх військ МВС РФ. Попередником ВВ МВС РФ були Внутрішні війська (внутрішня охорона) НКВД-МГБ-МВД СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.