Спецпроект

Римо-католицький митрополит вважає війну в Україні покаранням за "гріх геноциду"

Львівський митрополит Римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький заявив, що війна на Донбасі – це божий знак про те, що українцям потрібно покаятися за "геноцид на Волині".

Таку заяву він зробив в інтерв’ю польському католицькому тижневику Niedziela, передає ZAXID.net. І хоча воно було опубліковане ще 17 травня, на нього 28 травня звернув увагу львівський історик та перекладач Андрій Павлишин, який розмістив у себе на Facebook скандальну цитату Мокшицького.

У цьому інтерв’ю Львівський митрополит РКЦ, який є громадянином Польщі, вважає, що війна на Донбасі – це "знак від Бога", що "на українському народові все ще лежить гріх геноциду".

На запитання про те, що він може порадити українцям у досягненні миру на Сході України, він відповів:

"На українському народі далі лежить гріх геноциду, який досі йому важко визнати і від якого важко очиститись, хоч і було зроблено декілька таких спроб, зокрема під час відзначення 70-х роковин трагедії на Волині.

Прикладом цього була спільна ухвала конференції Єпископату Польщі, оприлюднена із Синодом УГКЦ і конференцією Єпископату України латинського обряду. На жаль, вона не була зачитана в Україні. Я переконаний, що допоки цей народ не визнає своєї вини, не стане в правді і не очиститься з цього гріха, він не зможе радіти благословенням.

Маю надію, що фатімський рік спричиниться до усвідомлення, що відсутність миру в Україні потребує того жесту, якого ми чекаємо в любові і з любов’ю. Потреба вибачення і прощення за цей великий гріх геноциду. У зв'язку з цим, ми молимося також за зміни в Росії – аби вона поважала інші народи".

Водночас прес-секретар Львівської архідієцезії РКЦ о. Андрій Легович заявив ZAXID.NET, що в інтерв'ю Мечислава Мокшицького не було заяви про те, що війна на Донбасі є карою за Волинь.

"Як перекладете докладно текст і сенс, який митрополит сказав в цьому інтерв'ю, то будете першим виданням, яке зможе написати, що насправді сказав митрополит. І спробуйте знайдіть там слова, що митрополит нібито сказав, що Донбас є карою за Волинь. Там немає таких слів", – заявив о. Андрій Легович.

Згодом секретаріат львівського митрополита Римо-католицької церкви Мечислава Мокшицького оприлюнив заяву, у якій наголошує, що слова митрополита були неправильно протрактовані і їх слід сприймати у релігійному контексті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.