Спецпроект

Римо-католицький митрополит вважає війну в Україні покаранням за "гріх геноциду"

Львівський митрополит Римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький заявив, що війна на Донбасі – це божий знак про те, що українцям потрібно покаятися за "геноцид на Волині".

Таку заяву він зробив в інтерв’ю польському католицькому тижневику Niedziela, передає ZAXID.net. І хоча воно було опубліковане ще 17 травня, на нього 28 травня звернув увагу львівський історик та перекладач Андрій Павлишин, який розмістив у себе на Facebook скандальну цитату Мокшицького.

У цьому інтерв’ю Львівський митрополит РКЦ, який є громадянином Польщі, вважає, що війна на Донбасі – це "знак від Бога", що "на українському народові все ще лежить гріх геноциду".

На запитання про те, що він може порадити українцям у досягненні миру на Сході України, він відповів:

"На українському народі далі лежить гріх геноциду, який досі йому важко визнати і від якого важко очиститись, хоч і було зроблено декілька таких спроб, зокрема під час відзначення 70-х роковин трагедії на Волині.

Прикладом цього була спільна ухвала конференції Єпископату Польщі, оприлюднена із Синодом УГКЦ і конференцією Єпископату України латинського обряду. На жаль, вона не була зачитана в Україні. Я переконаний, що допоки цей народ не визнає своєї вини, не стане в правді і не очиститься з цього гріха, він не зможе радіти благословенням.

Маю надію, що фатімський рік спричиниться до усвідомлення, що відсутність миру в Україні потребує того жесту, якого ми чекаємо в любові і з любов’ю. Потреба вибачення і прощення за цей великий гріх геноциду. У зв'язку з цим, ми молимося також за зміни в Росії – аби вона поважала інші народи".

Водночас прес-секретар Львівської архідієцезії РКЦ о. Андрій Легович заявив ZAXID.NET, що в інтерв'ю Мечислава Мокшицького не було заяви про те, що війна на Донбасі є карою за Волинь.

"Як перекладете докладно текст і сенс, який митрополит сказав в цьому інтерв'ю, то будете першим виданням, яке зможе написати, що насправді сказав митрополит. І спробуйте знайдіть там слова, що митрополит нібито сказав, що Донбас є карою за Волинь. Там немає таких слів", – заявив о. Андрій Легович.

Згодом секретаріат львівського митрополита Римо-католицької церкви Мечислава Мокшицького оприлюнив заяву, у якій наголошує, що слова митрополита були неправильно протрактовані і їх слід сприймати у релігійному контексті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.