У пам'ять про Любомира Гузара ІГ “Першого грудня” закликала продовжувати його справу

Ініціативна група "Першого грудня" закликала робити добро й продовжувати працю свого засновника, друга, наставника й батька Блаженнішого Любомира Гузара, який спочив у Бозі 31 травня 2017 року.

Про це йдеться у прощальному слові, яке оприлюднено на офіційному сайті Ініціативної групи "Першого грудня".

Учасники групи назвали смерть Кардинала Любомира великою втратою. Вони наголосили на зусиллях Любомира в згуртуванні українського суспільства та вірян різних конфесій.

"Молитвою він зводив мости між найвищою ідеєю та людьми. Доброю порадою він прокладав мости між різними суспільними осередками, щоб об'єднувати і творити з нас великий народ. Мудрою і далекоглядною ідеєю він об'єднував береги, відкриваючи масштабний горизонт вільної, духовно сильної і згуртованої України", — сказано у звернені.

Соратники Любомира Гузара В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків переконані, що він став продовженням чину Маркіяна Шашкевича, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого, а його ім’я заслуговує стояти в одному ряду з цими видатними діячами церкви.

Група нагадала, що Блаженніший Любомир завжди мав тісний зв’язок із щоденними турботами українського суспільства й реагував на всі найголовніші політичні події України. Він першим з українських патріархів відвідав Майдан після брутального розгону студентського мітингу і звернувся до нашого народу з наймогутнішим закликом, з якого розпочинається свобода.

"Любомир Гузар був не лише мудрим і понадчасовим мислителем. — говориться у зверненні Ініціативної групи. — Він ніколи не був відсторонений від нашої долі, життя народу і тривог України. Він був точною, гострою і чесною думкою. З притаманною йому батьківською турботою він завжди був непорушною скелею підтримки для спраглих і стражденних, для кожного, хто прагнув добра, для нашої віри, поступу та оборони України".

У Групі наголошують, що Блаженніший залишив усім нам "розсудливість, добру й ніжну іронію — увесь його великий образ і спадок". Тому учасники ініціативи закликають продовжувати його працю – не боятися й творити добро.

Повний текст заяви можна переглянути на сайті Ініцативної групи "Першого грудня".

Церемонія прощання з Блаженнішим Любомиром триватиме протягом 1—5 червня.

1 червня близько 19.00 похоронний кортеж прибуде до архикатедрального собору Святого Юра у Львові. У суботу, 3 червня, о 9.00 Заупокійну Архиєрейську Літургію служитиме Блаженніший Святослав, після чого похоронна процесія пройде вулицями Львова. Після панахиди похоронний кортеж відбуде до Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.

У неділю, 4 червня, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового (Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5) богослужіння розпочнуться з 7.30. Чин архиєрейського похорону проведуть о 18.00.

Чин погребіння в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового проведуть 5 червня об 11.00. Повний порядок похоронних богослужінь дивіться на сайті Української Греко-католицької церкви.  

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил.

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.