У Києві відкрили третю дошку Михайлу Булгакову. ФОТО

2 червня в Києві відкрили меморіальну дошку російському радянському письменнику Михайлу Булгакову.

Про це інформує офіційний сайт Шевченківської районної в м. Києві адміністрації. Пам’ятний знак з’явився на будинку по бульвару Т. Шевченка № 14, де розташовувалася Перша київська гімназія, в якій навчався письменник.
Фото: shev.kievcity.gov.ua 
Нині в будівлі міститься нині кафедра Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
 Фото: shev.kievcity.gov.ua
На урочистості з нагоди відкриття дошки завітали голова Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга, представники Київської міської державної адміністрації, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Леонід губернський, автор меморіальної дошки скульптор Василь Маркуш, співробітники літературно-меморіального музею М. Булгакова, студенти та мешканці району.
Нагадаємо, це вже третя дошка визначному російському письменнику. Перша розташовується на стіні будинку Булгакових на Андріївському узвозі (нині - Буднок-музей Булгакова). Друга - на будівлі корпусу Національного медичного університету на бульварі Т. Шевченка, де міститься ректорат. Третю дошку можна побачити на стіні Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка. 
ДОВІДКА:
Булгаков Михайло Опанасович (18911940)  визначний російський письменник, драматург. Народився в Києві, учасник Білого руху в часи Громадянської війни в Росії 1918-1921 років. За фахом  лікар. Найвідоміші твори  "Майстер і Маргарита", "Біла гвардія", "Іван Васильович". "Записки юного лікаря". У своїх творах часто змальовував Київ, який вважав найгарнішим містом у світі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.