У Києві відкрили третю дошку Михайлу Булгакову. ФОТО

2 червня в Києві відкрили меморіальну дошку російському радянському письменнику Михайлу Булгакову.

Про це інформує офіційний сайт Шевченківської районної в м. Києві адміністрації. Пам’ятний знак з’явився на будинку по бульвару Т. Шевченка № 14, де розташовувалася Перша київська гімназія, в якій навчався письменник.
Фото: shev.kievcity.gov.ua 
Нині в будівлі міститься нині кафедра Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
 Фото: shev.kievcity.gov.ua
На урочистості з нагоди відкриття дошки завітали голова Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга, представники Київської міської державної адміністрації, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Леонід губернський, автор меморіальної дошки скульптор Василь Маркуш, співробітники літературно-меморіального музею М. Булгакова, студенти та мешканці району.
Нагадаємо, це вже третя дошка визначному російському письменнику. Перша розташовується на стіні будинку Булгакових на Андріївському узвозі (нині - Буднок-музей Булгакова). Друга - на будівлі корпусу Національного медичного університету на бульварі Т. Шевченка, де міститься ректорат. Третю дошку можна побачити на стіні Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка. 
ДОВІДКА:
Булгаков Михайло Опанасович (1891—1940) — визначний російський письменник, драматург. Народився в Києві, учасник Білого руху в часи Громадянської війни в Росії 1918-1921 років. За фахом — лікар. Найвідоміші твори — "Майстер і Маргарита", "Біла гвардія", "Іван Васильович". "Записки юного лікаря". У своїх творах часто змальовував Київ, який вважав найгарнішим містом у світі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.